Джин Бессі Ламб – громадський лідер, ресторатор та перша канадська жінка китайського походження, що була прийнятою до Ордену Канади. Вона також відома своєю роллю в успішному лобіюванні федерального уряду щодо зміни його дискримінаційної імміграційної політики, яка розділяла китайські сім’ї. У свій час Ламб також очолювала Комітет збереження китайського кварталу, щоб запобігти подальшому руйнуванню китайського кварталу Торонто. Далі на torontonka.
Дитинство. Переїзд в Торонто
Народилася Джин 30 липня 1919 року в Нанаймо, Британська Колумбія, та стала шостою дитиною в родині. Її батько Фан Гі Вонг прибув з Китаю в 1899 році, щоб працювати сільськогосподарським робітником. Кілька років потому її мати Хоне Хунг Ма також переїхала до нього в Канаду. З дитинством у Нанаймо, а потім у Ванкувері були свої труднощі. У той час у Британській Колумбії існувало понад 100 антикитайських законів і політик. Незважаючи на те, що Ламб була прикладною ученицею, їй довелося кинути школу в 12 років, щоб працювати та допомагати підтримувати сім’ю під час Великої депресії. У 1935 році старша сестра змусила Ламб переїхати до Садбері, Онтаріо, адже дівчині запропонували гарну роботу. На той момент майбутній активістці виповнилося лише 16.
У 1936 році Джин Бессі переїхала в Торонто, де відкрила 2 фруктових магазини. Її бізнес став таким успішним, що вона привезла батьків, братів і сестер з Ванкувера. За порадою матері та свахи вона вийшла заміж за Дойла Ламба в 1939 році. Оскільки він народився в Китаї, Джин втратила канадське громадянство. У той час національність жінки визначалася статусом її чоловіка. Згодом вони з Дойлом працювали у своєму фруктовому магазині в районі Джанкшен і виховували шістьох дітей.
Імміграційна реформа та возз’єднання сімей
Коли Ламб оселилася в Торонто, вона була налякана, побачивши холостяцьке товариство в китайському кварталі, наповнене переважно чоловіками, чиї дружини та діти все ще були в Китаї. Жінок їх національності було небагато, тому жило приблизно десять повних родин. Це засмучувало Джин, яка народилася у великій дружній сім’ї, але й стало визначальним моментом, що спрямував дівчину на прагнення до масштабних змін.
Ламб отримала національний авторитет, кинувши виклик імміграційному законодавству, яке вплинуло на її громаду та сім’ю. Китайський поголовний податок, який збирався з 1885 по 1923 рік, був першим імміграційним законодавством в історії Канади, що дискримінувало на основі етнічного походження. Ця плата за в’їзд була запроваджена, щоб відлякати китайських іммігрантів. Батько, мати та чоловік Ламб заплатили подушний податок у розмірі 50, 100 та 500 доларів відповідно. Пізніше його збільшили вдвічі, але це не перешкоджало імміграції, як передбачалося. Відповідно, федеральний уряд запровадив більш суворі заходи – Закон про імміграцію Китаю 1923 року (відомий як Закон про виключення Китаю). Протягом двадцяти чотирьох років в’їзд практично всіх китайських іммігрантів до Канади був припинений. Крім того, усі жителі Китаю, незалежно від того, чи були вони канадцями, як Ламб, чи натуралізованими, повинні були зареєструватися для ідентифікації.
Після того, як у 1947 році це заборонене законодавство було скасовано, оптимізм щодо возз’єднання сімей запалав. Проте обмеження залишилися. Лише громадяни Канади могли подати заявку на перевезення свого подружжя та неодружених дітей віком до 18 років в Канаду. Необхідно було переглянути дискримінаційне імміграційне законодавство, і Ламб твердо вірила в з’єднання родини. Коли делегація з 40 канадців і китайців лобіювала уряд зняти обмеження на возз’єднання сімей, член парламенту Роланд Міченер порадив Ламбі приєднатися. Тоді Ламб була єдиною жінкою в делегації, яка зустрілася з прем’єр-міністром Джоном Діфенбейкером в 1957 році.
Будинок Kwong Chow Chop Suey або ресторан возз’єднання
Пізніше Джин і її чоловік відкрили ресторан Kwong Chow Chop Suey House в китайському кварталі Торонто. Заклад відкрився в 1959 і пропрацював 26 років. Популярний як серед канадців, так і китайців, він став осередком для політиків, журналістів, знаменитостей, бізнесменів і громадських лідерів, усі з яких зробили свій внесок у зміну та формування думок про китайців.
Саме так смачна кухня стала чудовим початком в знайомстві з китайською культурою. Окрім прийому гостей у своєму ресторані, Ламб презентувала їжу в таких закладах, як Eaton’s, Simpsons і Королівський музей Онтаріо, виступала з групами та на телебаченні, радіо. Як розповідала одна китайсько-канадська жінка, вона допомогла змінити стереотипи не лише стосовно своєї національності, але й для жінок у всьому світі. Окрім цього, Джин Бессі популяризувала китайську культуру через танець, заснувавши спільноту танцюристів Онтаріо в 1959 році. Трупа виконувала танці лева та класичні китайські рухи на фестивалях і парадах по всій країні. Навіть був продемонстрований командний виступ для королеви Єлизавети II на святкуванні сторіччя Канади в 1967 році на Парламентському пагорбі.
Комітет збереження китайського кварталу. Посади активістки
Відданість цієї активістки справі збереження та популяризації китайської культури була найбільш очевидною під час її керівництва Комітетом збереження китайського кварталу. Дві третини оригінального китайського кварталу Торонто було знесено для будівництва нової мерії та площі Натана Філіпса. Після офіційного відкриття в 1965 році місто запропонувало подальшу експропріацію землі. Під головуванням Бессі Комітет збереження Чайнатауна боровся за збереження того, що залишилося від нього. Це було місце, де китайська спільнота могла святкувати та ділитися своєю спадщиною з канадцями.
У висновку план збереження Китайського кварталу був прийнятий містом у 1969 році. Дитяче бажання дівчини – бути прийнятою в канадське життя, підживлювало її відданість наведенню мостів до ширшої спільноти. Про це говорять її призначення та посади: член Консультативної ради Онтаріо з мультикультуралізму та громадянства; директор-засновник і почесний радник китайського будинку престарілих Yee Hong у Великому Торонто; почесний радник Китайського культурного центру Великого Торонто; директор лікарні Маунт-Сінай; директор Літніх центрів для людей похилого віку; почесний член Управління жінок Онтаріо; президент Асоціації жінок Китайського об’єднаного драматичного товариства; директор-засновник Асоціації китайських ресторанів Онтаріо; президент жіночої групи асоціації родини Лем Сі Хо Тонг; попечитель китайської публічної школи Торонто; і директор-засновник китайськомовної телекомпанії Chinavision. Як суддя з питань громадянства Ламб принесла присягу сотням нових канадців, що було особливо важливо для тих, кого позбавили громадянства, коли вони вийшли заміж.
Спадщина, яку залишила Джин мешканцям Торонто
Відданість Бессі громадській роботі залишила в спадок історичну соціальну активність і культурну гордість, які досі приносять користь місту. Її служба не забута. Фонд заклятої активістки щорічно нагороджує видатних учнів середньої школи китайського походження з усієї Канади. Меморіальна дошка Ontario Heritage Trust розташована біля місця колишнього ресторану жінки, Kwong Chow. У 2017 році Окружна шкільна рада Торонто оголосила, що нова школа в центрі міста буде називатися Державною школою Джин Ламб.
